Щедрий Вечір та свято Маланки

За тиждень після коляди, напередодні Нового року (за старим стилем), українці святкують Щедрий вечір. За християнським календарем – це День преподобної Меланії. 

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий вечір у галичан – напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявленне навечір’я.

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий. 

В Україні переддень Нового року й називали Щедрим вечором, вітальників, що ходили з поздоровленнями, — щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками. Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Тоді як Святвечір був дякою за минулорічний урожай, то 13 січня, встелена збіжжям та сіном домівка, мала символізувати Щедрому богові багаті хлібні ниви та луки, які від нього очікуватимуть в Новому році.

Народні прикмети

Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір.

Якщо падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

Який перший день у Новому році, то й рік буде такий;

Якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. Яка Меланка, такі й Петро з Павлом.

Якщо вночі вітер дме з півдня – рік буде теплий, із заходу – буде вдосталь молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів.

Якщо зоряне небо – добре нестимуться кури.

Якщо ожеледь на деревах – уродить садовина.