18 січня - Голодна Кутя, Другий Святвечір

Цього дня, українці готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят.

Називається вона «голодною» від того, що увесь день, окрім вечері, і до наступного дня, доки не освятять воду, люди говіли. Сама вечеря як і на святвечір теж мала бути пісною, проте містила значно менше страв; окрім куті та узвару на столі обов’язково мали бути і вареники, переважно з капустою.

Третю кутю несли на покуття так само як і на святвечір. Також, окрім неї на покуті традиційно мали бути узвар, хліб та дрібок солі.

Напередодні вечері, господар із господинею обходили подвір’я, зкроплюючи його свяченою водою та ставлючи крейдою символічні хрестики біля вікон та дверей, як оберіг від нечистої сили.

Сідали за стіл із першою зіркою на вечірньому небі. Помолившись, починали трапезу трьома ложками куті; нею ж і завершували.

З голодною кутею пов’язані цікаві обряди «закликання морозу», адже саме хрещенські холоди у давнину були найміцнішими. Перед тим як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв квартирку) і тричі казав: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!». Після паузи знову звертався: «Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні а всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!». Особливою забавою було закликати мороз для дітвори. Вона припадала до вікон і на всі лади запрошувала його до вечері.

Після вечері вчиняли ще одне дійство – «проганяли кутю». Парубки, взявши макогони, виходили на вулицю і стукали ними у ворота та тини, вигукуючи: «Тікай кутя з покуття, а ти узвар йди на базар, а ви пироги йдіть на торги, Дідух – на теплий дух, щоб покинути кожух». Інші брали горщики, в яких варилася кутя, і проказавши вищенаведений діалог, розбивали їх об ворота. При цьому в кого були рушниці, тричі стріляли. Крім того, ті хто не спалили Дідуха на щедрий вечір робили це на другий святвечір, поєднуючи цю обрядодію із проганянням куті.

Це був останній день для співання колядок та ворожінь.

Також спостерігали за небом:

- Яркі зорі на голодну кутю – щедрий приплід білих ягниць;

- Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

Щедрий Вечір та свято Маланки

За тиждень після коляди, напередодні Нового року (за старим стилем), українці святкують Щедрий вечір. За християнським календарем – це День преподобної Меланії. 

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий вечір у галичан – напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявленне навечір’я.

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий. 

В Україні переддень Нового року й називали Щедрим вечором, вітальників, що ходили з поздоровленнями, — щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками. Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Тоді як Святвечір був дякою за минулорічний урожай, то 13 січня, встелена збіжжям та сіном домівка, мала символізувати Щедрому богові багаті хлібні ниви та луки, які від нього очікуватимуть в Новому році.

Народні прикмети

Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір.

Якщо падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

Який перший день у Новому році, то й рік буде такий;

Якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. Яка Меланка, такі й Петро з Павлом.

Якщо вночі вітер дме з півдня – рік буде теплий, із заходу – буде вдосталь молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів.

Якщо зоряне небо – добре нестимуться кури.

Якщо ожеледь на деревах – уродить садовина.

Люди, в честь которых названы литературные премии

Гонкуровская премия

Братья Гонкур – Эдмон и Жюль – были не только собственно родственниками, но и настоящими творческими партнерами. Сейчас эта фамилия для многих ассоциируется разве что с премией, однако братья имеют выдающийся творческий бэкграунд: во французской литературе они заложили основы и натурализма, и импрессионизма, и даже так называемого «клинического письма».

Премия «Хьюго»

Эта литературная премия вручается авторам, трудящимся на благо научной фантастики. Свое имя она получила в честь Хьюго Гернсбека – бизнесмена, изобретателя, редактора и издателя, который основал и выпустил первый в мире журнал с научно-фантастическими рассказами «Amazing Stories». Настоящий фанат этого жанра, Хьюго даже получил премию со своим именем в 60-х с формулировкой «Отец научно-фантастических журналов».

 Пулитцеровская премия

Одна из самых престижных премий не только США, но и всего мира, названа в честь Джозефа Пулитцера, который в свое время стал родоначальником так нелюбимого многими жанра «жёлтой прессы». Скандалы-интриги-расследования и все в таком духе. Например, одной из сенсаций, опубликованных в газете Джозефа, стало расследование журналистки Нелли Блай о десяти днях в сумасшедшем доме для женщин.

Литературная премия имени Н. В. Гоголя

Названа, само собой, в честь Гоголя. Премия вручается в нескольких номинаций, большая часть которых имеет самое непосредственное отношение к творчеству великого прозаика – за лучшее сатирическое произведение, за лучшее сочинение о Петербурге, за лучшее фантастическое произведение. Все они носят названия произведений Гоголя: «Нос», «Невский проспект», «Вий» и т.д. Личность Гоголя – отдельный разговор. Один из величайших классиков русской литературы сумел реализовать себя в самых разных жанрах, оставив после себя ярчайший след.

 Нобелевская премия по литературе

Получила имя Альфреда Нобеля. Правда, это имя пришлось поделить сразу нескольким премиям, в числе которых не только искусство, но и точные науки. И последних гораздо больше, справедливости ради. Это логично, поскольку сам Альфред был химиком, инженером и даже изобретателем – динамита. Кроме того, он также прославился своими пацифистскими взглядами, благодаря чему Нобелевскую премию вручают также за вклад в укрепление мира. Кстати, существует еще и Шнобелевская премия – за остроумные, забавные и абсурдные научные исследования, которые заставляют сначала посмеяться, а потом задуматься.

 Премия Гёте

Вообще-то, таких премий существует сразу две штуки: Премия Гёте города Франкфурт и Премия Гёте ганзейского союза. Конечно, им не тягаться с масштабом Нобеля или Букера, но в разряд престижных и желанных входят абсолютно точно. Названа, соответственно, в честь немецкого поэта и мыслителя, который создал «Страдания юного Вертера», «Лесного царя» и «Фауста».

Премия имени Х. К. Андерсена

Литературная премия для авторов детских книг, названная именем одного из величайших писателей и сказочников. Его перу принадлежат всемирно известные сказки про Дюймовочку, гадкого утенка, Снежную королеву, стойкого оловянного солдатика и других. Логично, что «малую Нобелевскую премию» назвали именно в честь Андерсена, благодаря которому каждый день в мир сказок и happy and’ов погружаются миллионы малышей на всех континентах.