Хоробрі серця

                                        Не плачте мамо, я ще живий,

Хоча лежу із кулею у грудях…

А наді мною, юним, молодим

Схилилися в скорботі люди…

Я не помру, ніколи не помру,

Мені в віках залишені безсмертя,

Хоча і вас тепер не обійму

Та я живу у всенароднім серці…

Іванна Дячук

         Їх називали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути українцем і за свою Батьківщину.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

         23 роки Україна не знала війни. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям Слава», а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі, вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і в нікого не має сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

         Саме про цих героїв – Небесну Сотню та героїв АТО йшлося на годині пам’яті «Хоробрі серця», яка відбулася сьогодні 25 лютого в Мелітопольській центральній районній бібліотеці для учнів 10-11 класів Мирненської ЗОШ. Під час заходу були використані відеоматеріали з ресурсів Інтернет, проведено огляд літератури біля книжкової виставки «Держави славна назва – Україна», а також присутні ознайомилися з матеріалами, які представлені на стенді «Твої герої – Запорізький краю»

Завідуюча відділом обслуговування читачів                         Сечена Н.М.