Не плачте мамо, я ще живий,
Хоча лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди…
Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишені безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…
Іванна Дячук
Їх називали Небесною Сотнею –
українців, які загинули в Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській.
Гинули за честь, за волю, за право бути українцем і за свою Батьківщину.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
Людська долоня, тепла і тремтяча,
Човнами править втішений Господь,
А серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
Їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Донбас і Львів – плече в плече
І разом з ними плаче Україна.
23 роки Україна не знала війни. Ще рік
тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям Слава», а
тепер ці слова набули нового змісту. Наразі, вже точно зрозуміло, кому ці слова
адресовані, і в нікого не має сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в
руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час
повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається
наша армія.
Саме про цих героїв – Небесну Сотню та
героїв АТО йшлося на годині пам’яті «Хоробрі серця», яка відбулася сьогодні 25
лютого в Мелітопольській центральній районній бібліотеці для учнів 10-11 класів
Мирненської ЗОШ. Під час заходу були використані відеоматеріали з ресурсів
Інтернет, проведено огляд літератури біля книжкової виставки «Держави славна
назва – Україна», а також присутні ознайомилися з матеріалами, які представлені
на стенді «Твої герої – Запорізький краю»
Завідуюча відділом обслуговування читачів Сечена Н.М.